У неділю, 12 листопада, коли наша Церква вшановує пам’ять подвижника Церкви Христової – святого священномученика Йосафата Кунцевича, в Івано-Франківській духовній семінарії відбулася особлива подія – молитовне святкування храмового празника з нагоди 400-ліття від мученицької смерті покровителя нашого закладу. 

З цієї нагоди моління очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, у співслужінні Владики Петра Голінея, Єпископа-помічника Коломийської Єпархії, ректора семінарії о. Тараса Путька, віцеректора о. Василя Михнюка, префектів й духівників, а також запрошених священнослужителів. Про це пише інформаційній центр духовної семінарії.

Святкування храмового празника, як ми вже зазначали, розпочалися із Великої Вечірньої з Литією, яка відбулася 11 листопада, а продовжилися наступного дня, 12 листопада, Святковою Утренею, яку очолив префект і секретар семінарії о. Іван Харевич. 

Відтак відбулася зустріч Архієреїв у семінарійному храмі, а згодом розпочалося уділення нижчих свячень братам VI курсу Івано-Франківської Архієпархії, зокрема Чин поставлення читця, співця і свіченосця. У цьому часі Архієрей подав кожному свічку, яка знаменує світло слова Божого. Згодом Владика Микола здійснив постриг випускників, а відтак вручив книгу Апостольських читань, після чого кожен зачитав уривок з Діянь Апостолів.

Згодом відбувся Чин поставлення в піддиякони. У цьому часі брати одягли дальматику й орар — символ ангельського служіння при Престолі Божому. 

Нововисвячені піддиякони за цим чином подали умивальницю Архієрею, вмиваючи йому руки та тричі промовляючи «Ті, що вірні». 

У часі Літургії Владика Петро звернувся до присутніх із проповіддю: 

«Святий Йосафат Кунцевич рівно 400 років тому віддав своє жертовне життя як великий дар на славу Бога, виконавши гасло свого життя: “Щоб усі були одно”. Дорогі семінаристи, кожен із нас шукає доброго провідника на дорозі до священства. Але життя Йосафата показало, що він не мав такого духівника. Але хто його вів? Його провадив сам Господь ласкою Святого Духа, Якому віддав у руки своє життя». 

За словами проповідника, не маючи доброго духівника та учителя у монастирі, святий Йосафат цілком поринув у приклад Христа, читаючи Святе Письмо і твори Отців Церкви. Він здобув таку сам таку богословську освіту, яка прирівнювалася до рівня європейських університетів. 

«Кожен християнин не має бачити священника як ідеал, бо Ним насправді є Христос, і цей приклад для нас показав Йосафат. Він став тим світильником, адже дивився на досконалий приклад», — мовив Владика Петро. 

Архієрей додав, що святий Йосафат обрав Церкву свого народу, щоб відновити єдність всієї Христової Церкви. 

«Він проповідував Євангельські слова так, як відчував у своєму серці. І за це в одних був популярний, а в інших – ненависний. Тому закликаю вас не шукати власної популярності, а Божої правди та істини, слідувати цією дорогою до вічного життя до кінця, триматися своїх переконань. Це і є наше мучеництво», — підкреслив Владика. 

Після Великого Входу, за Чином поставлення ієреїв, Владика Микола рукоположив у пресвітерський сан дияконів Романа Носика, префекта ІФДС, та Івана Іванейка, які, своєю чергою, після трьох обходів навколо престолу, зачитали визнання віри. Опісля Архієрей прочитав молитви ієрейських свячень. 

Згодом нововисвячених пресвітерів облачили у священичі ризи: епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон, а також отримали служебник та чашу. Опісля вони стали до престолу і поруч з усіма душпастирями співслужили Божественну Літургію. Після Божественної Літургії у храмі лунало Многоліття, а відтак Владика Миколи висловив подяку Владиці Петру на спільні моління. 

Опісля Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії побажав піддияконам служити на славу Божу, а нововисвяченим священникам – зростати у святості та покладатися на Ісуса Христа, якому сьогодні сказали «Так». 

«Будьте угодні Богові, щодня моліться Літургію та церковне правило, наповняйтеся Божим словом у Святому Письмі, щоб проповідувати людям», — зазначив Владика.