У неділю, 5 листопада, при храмі св. Йосафата села Кудлатівка, Войнилівського протопресвітеріату, відбувалися святкові моління з нагоди 113-річчя з дня освячення храму. Архієрейську Божественну Літургію очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

Перед початком урочистих молінь, на подвір’ї святині Митрополита зустріла парафіяльна молодь спільно із парохом храму, протопресвітером Войнилівським о. Мирославом Машталіром, які запросили Владику Володимира до храму.

У часі Служби Божої Архієрею співслужили священнослужителі Войнилівського протопресвітеріату та інші запрошені душпастирі.

Звертаючись до присутніх у храмі, Владика Володимир роздумував над притчею про багача і Лазаря, зазначивши, що один із них безмірно утішався земним щастям, а другий — проживав у великій бідності: «Але кінець їхнього життя був однаковий: смерть забрала обох із цього світу, бо тільки вона одна є справедливою та забирає однаково всіх: і бідних, і багатих, не залишає навіть наймогутніших, як і бездомних».

«Різниця між ними постає після смерті, подібно як вона постала між багачем і Лазарем. Сьогоднішня притча відкриває нам таємницю про те, що нас чекає у потойбічному світі. Памʼятаймо, що Господь бачить усе. І якщо ми не хочемо, щоб нас спіткала подібна доля, як того багача у притчі, який розпачливо кликав до патріарха Авраама: “Отче Аврааме, змилуйся наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого і прохолодить язик мій, бо я мучусь у полумʼї цьому” (Лк. 16, 24)», — зазначив проповідник.

Архієпископ закликав всіх завжди іти за порадою до Христа Спасителя, бо сам наш майбутній Суддя приходить до нас у вигляді убогого: «Ця притча має дуже глибоку науку для всіх нас. Як навчає святий Апостол Павло: “Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спадало, те наготував Бог тим, що Його люблять” (1 Кор. 2, 9), а цьому щастю вже ніколи не буде кінця, бо воно вічне».

Опісля Літургії Владика Володимир промовив молитву на оновлення храму.

Наприкінці святкового торжества, до Архієпископа звернувся о. Мирослав, який подякував Владиці Володимиру за візит до Кудлаківки та постійну батьківську підтримку й молитву. Опісля цього було зачитано Митрополичі грамоти, якими нагородили найактивніших парафіян та жертводавців святині. У цей час у храмі лунало “Многоліття”.

Відтак вірні піднесли молитву за Україну «Боже Великий, Єдиний», яку жертвували за якнайшвидше настання української перемоги й миру на території нашої держави й всієї земної кулі.

Насамкінець Митрополит Володимир поблагословив всіх присутніх освяченою водою.