По це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Господи Ісусе, просвіти правителів. Господи Ісусе, розбий задуми війни. Господи Ісусе, розвій ненависть. Господи Ісусе, зміцни надію. Господи Ісусе, примири всі серця. Господи Ісусе, об’єднай у собі всі народи. Господи Ісусе, захисти бідних і безпорадних. Господи Ісусе, втіш тих, хто страждає. Господи Ісусе, прийми тих, хто загинув від насильства», — така молитва ввечері 27 жовтня підносилася в базиліці Святого Петра у Ватикані, де на кожен заклик молитовне зібрання відповідало: «Господи, подай мир нашим дням».
Під час загальної аудієнції в середу, 18 жовтня, Папа Франциск запросив усю Католицьку Церкву, а також християн інших конфесій і віруючих інших релігій провести 27 жовтня у спосіб, притаманний відповідним релігійним традиціям, День молитви, посту й покути за мир у Святій землі, Україні й усіх частинах світу, поранених війною.
У Ватикані головне богослужіння в межах цієї ініціативи відбулося ввечері в базиліці Святого Петра і його особисто очолив Святіший Отець. Молитовний захід, що зібрав численних молільників, між якими — учасники синодальної асамблеї, на яку з’їхалися делегати з усіх куточків світу, розпочався проказуванням вервиці з роздумуваннями над страсними таїнствами.
«Живе телебачення» ретранслювало «Годину молитви» з базиліки Святого Петра зі синхронним перекладом українською мовою.
Далі прозвучала літанія до Пречистої Діви Марії, після чого Папа Франциск проказав спеціально укладену для цієї нагоди молитву: «О Маріє, глянь на нас! Ми тут, перед Тобою. Ти — Мати, Ти знаєш наші труднощі та рани. Ти, Царице Миру, страждаєш з нами і за нас, бачачи, як багато Твоїх дітей зазнають випробувань конфліктами, виснажені війнами, що роздирають світ.
Настала година пітьми. Це — темна година, о Мати. Й у цю годину темряви, ми занурюємося у Твої сяючі очі і покладаємося на Твоє серце, чутливе до наших проблем. Воно не було вільне від тривог і страху: скільки ж тривоги було, коли для Ісуса не знайшлося місця в заїзді, скільки страху, коли Ви поспішно втікали в Єгипет, бо Ірод хотів Його вбити, скільки болю, коли Ви загубили Його у храмі! Але у випробуваннях Ти, Мати, була сміливою і відважною: Ти довіряла Богові і на тривогу відповідала піклуванням, на страх — любов’ю, на біль — жертовністю. Ти не відступала, а у вирішальні моменти брала ініціативу у свої руки: поспішила до Єлизавети, на весіллі в Кані отримала від Ісуса перше чудо, у світлиці Тайної вечері тримала учнів разом. А коли на Голгофі меч пронизав Твою душу, Ти, о Мати, смиренна і сильна жінка, переплітала ніч скорботи з пасхальною надією.
Тепер, Мати, у цей час, роздираний конфліктами і спустошуваний зброєю, знову візьми ініціативу заради нас. Зверни свій милосердний погляд на людство, яке загубило дорогу миру, яке віддало перевагу Каїну перед Авелем і, втративши почуття братерства, не знаходить атмосфери дому. Заступися за наш світ, що перебуває в небезпеці та сум’ятті. Навчи нас приймати й оберігати життя — кожне людське життя! — і відкинути божевілля війни, яка сіє смерть та стирає майбутнє.
Маріє, Ти багато разів приходила до нас, просячи про молитву й покаяння. Ми ж, занурені у власні потреби, відволікаючись на численні земні інтереси, були глухими до Твоїх закликів. Але Ти, що любиш нас, не втомлюєшся нами, Мати. Візьми нас за руку, візьми нас за руку, провадь до навернення, зроби так, щоб ми знову поставили на перше місце Бога. Допоможи нам зберігати єдність у Церкві та бути ремісниками сопричастя у світі. Нагадай нам про важливість нашого завдання, зроби так, щоб ми почувалися відповідальними за мир, покликаними молитися і адорувати, заступатися і надолужувати за весь людський рід.
О Мати, самі ми не зможемо це зробити, без Твого Сина ми нічого не можемо. Але Ти повертаєш нас до Ісуса, який є нашим миром. Тому, Божа і наша Мати, прибігаємо до Тебе, шукаємо пристановища у Твоєму непорочному Серці. Благаємо про милосердя, Мати милосердя; про мир, Царице миру! Розворуши серця тих, хто потрапив у пастку ненависті, наверни тих, хто підживлює і розпалює конфлікти. Висуши сльози дітей, які в цю годину багато плачуть, допоможи самотнім і літнім, підтримай поранених і хворих, захисти тих, хто був змушений покинути свою землю і близьких, втіш зневірених, відроди надію.
Ввіряємо і посвячуємо Тобі наші життя, кожну частку нашого єства, все, що маємо і чим є, назавжди. Посвячуємо Тобі Церкву, щоб вона, свідчачи світові про любов Ісуса, була знаком згоди та знаряддям миру. Посвячуємо Тобі наш світ, особливо посвячуємо Тобі країни й регіони, що перебувають у стані війни.
Вірний люд називає Тебе Зорею спасіння: Мати, проясни проблисками світла ніч конфліктів. Оселе Святого Духа, натхни провідників народів на шляхи миру. Владичице всіх народів, примири своїх дітей, спокушуваних злом, засліплених владою і ненавистю. Ти, що є близькою до кожного, скороти наші відстані. Ти, що маєш милосердя до всіх, навчи нас піклуватися про інших. Ти, що об’являєш ніжність Господа, зроби нас свідками Його розради. Мати, Царице миру, влий у серця Божу гармонію. Амінь».
Після моменту молитовного зосередження розпочалася Євхаристійна адорація, що охоплювала Літургію слова.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ