У неділю, 22 жовтня, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин здійснив архіпастирський візит на парафію Чуда Архистратига Михаїла, що у селі Вишнів, Букачівецького протопресвітеріату.

Традиційно, на церковному подвір’ї Владику вітали дітки, парафіяльна молодь, вірні та гості святині, а також чисельно зібране духовенство.

Відтак присутні вирушили до храму, де відбулася Архієрейська Божественна Літургія. Її очолив Владика Микола у співслужінні адміністратора храму о. Миколи Башта, протопресвітера Букачівецького о. Мирослава Любінця та душпастирів цього протопресвітеріату.

У часі моління Єпископ-помічник здійснив Чин освячення престолу.

Згодом Архієрей виголосив проповідь, у якій розкрив зміст та значення прочитаного Євангелія:

«Господь не потребує багато слів, Він бачить страждання, яке ми носимо у собі. Він бачить ті мари, на яких несемо мертві наші надії та сподівання, щось, що ми дуже цінували, що було для нас таким дорогим. Тепер воно відійшло в минуле і перебуває в труні наших спогадів, звичок, поверхової віри чи  безконечних егоїзмів».

«Ісус наближається до нас і прагне доторкнутись цих наших мар, прагне втішити нас, підтримати, зцілити, воскресити. Так, воскресити: коли наше життя стрімко котиться вниз і гасне на очах; коли життя втрачає сенс; коли ми мали дуже важкий день і не відчули ні від кого підтримки, розради, розуміння; коли нам видаються безнадійно втраченими стосунки із ближніми — Він дає нам силу і нову енергію, щоб підвестися, щоб іти далі, щоб розпочинати новий день, продовжувати наш життєвий шлях», — мовив проповідник.

Опісля цього Владика Микола подякував душпастирям за невтомну працю у Христовому винограднику, а парафіяльній громаді за щиру спільну молитву.

Незабаром було зачитано Митрополичі грамоти, які вручили парафіянам та фундаторам храму за активну участь у церковному житті. Зокрема, о. Миколу Башту проголосили протоієреєм та надали право носити золотий хрест.

Відтак о. Мирослав Любінець пригадав історію зведення храму, а о. Микола висловив вдячність Єпископу-помічнику за постійну опіку та духовний супровід вірних.

Насамкінець у храмі лунав духовний гімн України «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола уділив всім присутнім своє архієрейське благословення.

На завершення вірні приступили до святкового мирування.