У четвер, 12 жовтня, у Марійському відпустовому центрі, який знаходиться у селі Погоня, відбулися традиційні молитовні нічні чування. Архієрейську Божественну Літургію у часі молінь очолив Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин.

Архієрею у часі моління співслужив о. Антоній Яремчук, ігумен монастиря.

Щоб припасти до стіп нашої Небесної Матері та просити про настання якнайшвидшого миру у всьому світі, зокрема на території рідної неньки – України, цього осіннього вечора зібралося кілька десятків вірян. Серед них парафіяни храму, молодь, діти та всі охочі помолитися.

Опісля Божественної Літургії Владика Микола подякував всім, хто зібрався на особливу молитву, яка триватиме всю ніч: «Ми є тут, щоб молитися, прославляти нашого Спасителя, Йому дякувати та просити за мир й молитися у потребах, які має кожен з нас. Все це ми сьогодні принесли до стіп Пресвятої Богородиці, а Вона, своєю чергою, стає доброю посередницею до нашого Спасителя, до її Сина – Ісуса».

Окрім цього, Єпископ зазначив, що присутні стоять у храмі не тільки для того, щоб молитися, але й щоб чогось навчитися. Саме для того Владика зачитав уривок із Євангелія про весілля у Кані Галилейській, а опісля, звертаючись до присутніх, пояснив, що цього вечора хотів би роздумати над даним уривком зі Святого Письма.

Владика Микола ствердив, що це були останні слова Богородиці, які Вона промовила. Вони стали її духовним заповітом, програмою життя, яку Пресвята залишила для нас. Опісля цього Єпископ для кращого розуміння спробував пояснити контекст, в якому Марія їх промовила.

«Подія відбувається у Кані, в одному Галилейському селі. Одного дня там «відбувалося весілля», й «була там Мати Ісусова» (Ів. 2, 1); «запрошено було також Ісуса та Його учнів». Якщо буквально дивитись на текст, то чітко видно, що запрошеною є Марія, і, мабуть, через неї були запрошені Ісус і Його учні», — мовив Єпископ-помічник.

Відтак Владика продовжив: «У певний момент не вистачає вина, і Богородиця — уважна, спостережлива та турботлива, звертається безпосередньо до Ісуса: «Вина в них нема». Відповідь Сина на ці материнські слова є дещо загадковою: Ісус, здається, відкидає прохання Матері, і відразу пояснює мотив: «Та ж не прийшла година моя». Однак далі Богородиця поводиться так, неначе б Ісус погодився на Її прохання, та каже слугам: «Що лиш скаже вам — робіть». І Ісус, на прохання Матері, пришвидшує «свою годину» і дає початок «знакам» спасіння».

За словами проповідника, на весіллі у Кані Марія не представляється лише як запрошена, але також як та, яка має певну відповідальність. Більшість біблеїстів надають Марії визначальну роль в обслуговуванні весільного столу. Насправді коли Вона звертається до слуг, використовує дієслово у наказовому способі: «робіть, що лиш скаже вам». Такий наказ свідчить, що Богородиця мала в цьому контексті певний авторитет.