Ситуація в Україні вже місяцями є трагічною, є труднощі, і завжди треба пам’ятати, хто є агресором, а хто — жертвою агресії. Так кардинал Маттео Дзуппі, Голова Єпископської Конференції Італії та Архиєпископ Болоньї, пояснює необхідність знайти вирішення щодо війни в Україні. Він говорив про це в Берліні, де бере участь у міжнародній зустрічі «Відважність миру», яку від 10 до 12 вересня проводить Спільнота святого Егідія у співпраці з місцевими Католицькою та Євангелічною Церквами. У заході, що є спадщиною Ассізької зустрічі представників релігій, яку 1986 року скликав Папа Іван Павло II, беруть участь лідери основних світових релігій, а також діячі культури і політики з 40 країн світу. Про це повідомляє українська редакція «VaticanNews».
Кардинал Дзуппі відповів на запитання журналістів про місію, доручену йому Папою, яка вже привела його в Україну, Росію і США. Він пояснив, що й надалі докладатимуться зусилля в напрямку «справедливого і безпечного миру», із залученням «тих, хто відіграє важливу роль у цьому», таких як, наприклад, Китай, куди кардинал повинен поїхати в контексті місії, дорученої йому Папою, хоча ще досі немає визначеності щодо термінів, оскільки, пояснює він посміхаючись: «Ритми Святого Престолу і ритми Китаю, як відомо, дуже довгі». Мир, рішуче додає він, вимагає зусиль усіх, але «він ніколи не може бути нав’язаний кимось, це має бути мир, обраний українцями, з гарантіями, зобов’язаннями і зусиллями з боку всіх».
Що стосується «хмар», які згустилися над стосунками між Святим Престолом і Києвом після української полеміки, що виникла після промови Папи Франциска, зверненої до групи молодих російських католиків, які зібралися в Санкт-Петербурзі, кардинал Дзуппі вважає, що «вони розвіються і що їх можна зрозуміти в такій напруженій ситуації». Однак, на його переконання, і український уряд, і народ добре знають про «підтримку, яку Церква і Папа завжди надавали їм у їхніх стражданнях». Кардинал нагадав вислів Папи Франциска про «креативний мир», щоб також пояснити, що шляхи миру іноді є «непередбачуваними і потребують залучення всіх і великого союзу заради миру, щоб спонукати рухатися в одному напрямку». Так як це робить Папа разом з кардиналом-елемозинарієм Конрадом Краєвським, «з милосердною любов’ю, з численними формами підтримки, а також з тією ж місією допомогти рухатися в єдиному напрямку, який вимагає залучення всіх, що і є миром».
На критику тих, хто говорить про повільність і провал дипломатії, архиєпископ Болоньї відповідає, що «якщо нічого не робити, то не буде провалів, але й нічого не робитиметься, тому завжди краще спробувати». Насправді, йдеться про те, що це прихід миру «завжди є спізненим» перед обличчям болю і страждань, спричинених війною. Мир «повинен прийти негайно, а ще краще, повинен бути станом, в якому живе людина», а тому потрібна терпеливість, підсумовує він, «щоб ткати і відновлювати ту тканину, яку розірвали поділи, насильство, війна і несправедливість». Необхідна терпеливість, щоб «дозволити часові визріти», щоб зуміти збагнути момент, завжди пам’ятаючи про те, «що мир повинен прийти, він повинен прийти негайно, якнайшвидше».
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ