Цього разу завітали до сімей, у яких є діти дошкільного та шкільного віку, батьки яких загинули в зоні проведення бойових дій, померли після повернення з зони бойових дій або зникли безвісти.
Пані Людмила Небор втратила чоловіка Андрія майже рік тому. Він загинув під Рубіжним Луганської області 31 травня 2022 року. Андрій Небор захищав країну ще з 2014 року.
Жінка зізнається, що була готова до будь-якого перебігу подій, готувалася до найгіршого:
«Він був воїном, на першому місці для нього був захист країни, товариші, а потім вже сім’я».
Людмила прийняла втрату. Каже, їй допоміг курс психології, який пройшла, та спочатку вона не хотіла ні з ким спілкуватися.
«Я впоралася зі своїм горем сама. Він часто мені снився. Говорю до нього. Мені так легше, я так звільняюся від емоцій», – говорить Людмила.
Жінка часто ходить до чоловіка на могилу – кожні 4 дні. А від сумних думок її відволікає декорування виробів. Так і живе, бо є для кого. У Людмили росте донька Ангеліна. Дівчині – 14.
Людям, які пережили втрату рідної людини дуже важко, а тому їм потрібна наша постійна підтримка.