У неділю по Різдві Христовому, 28 грудня, у храмі Преображення Господнього парафії святого великомученика Димитрія, що у м. Івано-Франківськ, відбувся з’їзд євангелізаційно-харизматичних спільнот Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. З цієї нагоди Владика Дмитро Григорак, Єпарх Бучацький, очолив Архієрейську Божественну Літургію та провів науку для учасників спільнот, проповідуючи про дію Святого Духа у житті християнина.

На спільну молитву також зібралися парафіяни, гості храму, діти, молодь й душпастирі — провідники євангелізаційно-харизматичних спільнот Івано-Франківської Митрополії УГКЦ.

З’їзд розпочався з Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив Владика Дмитро у співслужінні о. Ігоря Клюби, відповідального за Біблійний апостолят Архієпархії та сотрудника парафії, о. Романа Терлецького, голови Комісії у справах євангелізації Архієпархії, а також о. Василя Сливоцького, сотрудника парафії Зіслання Святого Духа, що у м. Івано-Франківськ.

Під час богослужіння Владика Дмитро звернувся до вірних, роздумуючи над євангельським уривком: «Євангельське читання на сьогодні не є радісним, адже у жадобі до влади Ірод вбиває немовлят до двох років. Проте Бог приходить у світ, щоб спасти і злих, і добрих людей, без винятку. Господь знав, що коли Він прийде у світ, люди шукатимуть, як Його вбити. Проте Він все одно став Боголюдиною… Були люди, які виявилися здатними прийняти Його у своє життя та слухати Його слово. Тому я б назвав це Євангеліє Євангелієм віри, довіри Бога людям і людей до Бога. ».

У програмі зустрічі також була спільна прослава новонародженого Спасителя — Ісуса Христа, у колядках, сповнених словами з глибоким змістом про Таїнство Божого Воплочення.

У своїй науці для представників спільнот, що зібралися в храмі, Єпископ мовив: «Повертаючись до теми нашого Євангелія, хочу сказати: якби не було нашої віри, то не було б цього величного храму! Тоді, коли наша Церква виходила з підпілля, одного разу ми молилися Літургію надворі перед старим храмом святого Димитрія, який був закритий. Тоді була маса людей, падав сніг. В той час ми навіть не могли б подумати, що тут, на Пасічній, може постати такий великий храм Преображення Господнього! Для нас тоді така думка була фантастикою! Але в Бога Свої плани. І Господь їх впроваджує через тих, хто має віру у Нього і хто цього достойний!».

Як йдеться на сторінці парафії, цей день став особливим часом спільної молитви, духовної єдності та живого свідчення віри: «У спільноті Церкви єдналися священнослужителі, учасники спільнот та вірні, прославляючи Бога і просячи благословення на подальше служіння, євангелізацію та зростання у вірі. Дякуємо Господу за цей благословенний час!».