Звертаючись до вірних у своїй проповіді, Владика Володимир роздумував над постаттю святого Стефана: «Святий Стефан не тільки ревний апостол, але й первісток мучеників. Оскаржений перед Синедріоном фальшивими свідками, він мужньо визнає святу віру. Через це його виводять за місто й каменують».

А відтак додав: «Спогадуючи геройську мученичу смерть первомученика Стефана, збудімо в собі сильну віру в Христа Ісуса, віру, що витримує найтяжчі проби життя. Тільки людина сильна, сповнена надією, яку дає Христос своїм визнавцям, має силу довершувати подиву гідні жертви, переносячи надзвичайно тяжкі хрести, а навіть прийняти мученицьку смерть з геройським спокоєм та усмішкою на обличчі. Молімося і просімо його: Допоможи нам, слуго Божий Стефане, щоб і ми за твоїм прикладом, боролися доброю боротьбою, зберегли вірність Божим заповітам і успадкували кінець слави на життя вічне».

Відтак Митрополит Володимир привітав парафіяльну спільноту з 25-літнім ювілеєм храму, зазначивши: «Нам належить щира подяка і молитва за всіх починальників, жертводавців, архітекторів, будівельників, яким Бог у своїй батьківській мудрості доручив будівництво цієї святині».

Після Літургії Архієрей привітав усю парафіяльну спільноту, а також о. Софрона й сотрудників парафії з Різдвяними святами й закликав наслідувати святого Стефана у його вірі й любові до Бога. Митрополит Володимир також пригадав, що храм був освячений 25 років тому Владикою Софроном Мудрим, Єпархом Івано-Франківським (1997-2005 рр.), коли Католицька Церква відзначала Ювілейний рік та 2000 років від народження Ісуса Христа.

Згодом о. Софрон подякував Архієрею за архіпастирську турботу, а вірним — за творення живої християнської спільноти.

Завершилися урочисті богослужіння виступом вертепу III чину Чернечої родини Воплоченого Слова у поєднанні з радісними колядками на прославу новонародженого Ісуса.