У неділю, 16 листопада, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, візитував парафію святого Архистратига Михаїла села Перекоси, Войнилівського протопресвітеріату. У часі моління Архієрей здійснив Чин освячення престолу та оновленого храму.

Спершу Владику Миколу на церковному подвір’ї вітали дітки й парафіяльна громада на чолі з адміністратором о. Михайлом Сеньківим, запрошуючи його освятити нововисаджений «Сад Надії» та опісля очолити Архієрейську Божественну Літургію.

На початку молінь Єпископ здійснив Чин освячення престолу та оновленого храму. Відтак розпочалася Божественна Літургія, у часі якої Владиці співслужили о. Михайло, а також чисельно зібране духовенство Івано-Франківської Архієпархії.

Звертаючись до вірних із проповіддю, Владика Микола наголосив на важливості живого учнівства та близькості до Христа, підкресливши, що 135-літній ювілей храму є глибоким свідченням віри громади. Він зазначив, що оновлення престолу і дбайливе ставлення до святині вказують на бажання людей бути з Господом, берегти красу Божого дому та передавати віру наступним поколінням. 

Відтак Архієрей звернув увагу на присутність у храмі наймолодших парафіян, які, попри юний вік, завжди можуть чомусь навчити: 

«Дорогі діти, я дуже щиро вас вітаю — усіх: від найменших і до найбільших — за те, що ви є, за те, що ви приходите, за те, що ви навчаєте нас, дорослих, молитися серцем, а не лише завченими формами молитви, які ми повторюємо, але, якщо щиро признаємося, — наше серце часто далеко літає. А діти вчать нас бути перед Богом щирими, без масок. Ви — прості. Ви — такі, якими є. Тому я вам дякую, дорогі діти. А всіх нас запрошую вчитися від дітей. Пригадувати собі, якими ми були колись: простими, щирими і наївними». 

Згодом проповідник роздумав над євангельським уривком, що оповідає про зцілення біснуватого: «Сьогоднішнє Боже Слово представляє нам велике чудо. Чоловік, який був без підтримки, без імені, без сім’ї, поводився так, що його часто навіть ланцюгами в’язали — і те його не стримувало. Був залежний, був нещасний. І Господь Ісус приходить і виганяє з нього ту величезну кількість бісів, які його поневолювали». 

«Велике чудо. Господь творить великі чуда. Можливо, у когось із нас сталося якесь велике Боже чудо. Можливо. Але навіть якщо таких великих чудес ми не бачили, — маленькі, невеличкі чуда відбуваються щодня. Тому нам, дорогі у Христі, дуже важливо бути уважними до дії Бога в нашому житті — і бути Йому вдячними. Господь кличе до Себе, щоб ми наслідували Його», — мовив Єпископ.

А на завершення додав: «Той оздоровлений із сьогоднішнього Євангелія просить Учителя про одну річ: “Хочу бути з Тобою”. Усі ми, дорогі в Христі, маємо покликання — бути з Господом. Це найперше покликання учня. І сьогодні Господь каже кожному з нас: “Ходи зі Мною. Будь при Мені”. І ваш сьогоднішній ювілей — 135 років вашого храму — є надзвичайним свідченням того, що ви хотіли, хочете й, дай Боже, далі хотітимете бути учнями Ісуса: бути біля Нього, бути з Ним».

Опісля богослужіння Владика Микола звернувся до присутніх із подячним словом. Він щиро подякував парафіяльній спільноті та адміністратору парафії о. Михайлу за ревну працю над оновленням святині, за любов до свого храму та єдність у спільній молитві. 

У свою чергу о. Михайло Сеньків подякував Владиці за візитацію, за освячення престолу та храму, а також за батьківську підтримку парафіяльної громади. Він наголосив, що для села Перекоси ця подія стала не лише історичною, але й духовно відроджуючою, адже коли престіл оновлюється, оновлюється й серце громади.

Опісля всі присутні разом виконали молитву за Україну «Боже Великий, Єдиний», просячи миру, сили та Божого благословення для нашого народу й українського війська.

Святкування продовжилося концертною програмою на честь ювілею храму.