Серце княжого Галича: яка роль Митрополита Андрея Шептицького у збереженні духовної спадщини Крилоса?
Вже цього тижня древній Галич прийматиме велику кількість паломників з різних куточків України, адже 2-3 серпня на Крилоській горі відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої. Її очолить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Історія цього місця нерозривно пов’язана з діяльністю праведного Митрополита Андрея Шептицького, 160-ту річницю від дня народження якого відзначаємо у 2025 році. Як історія Крилоса та відомого на весь світ церковного діяча пов’язана між собою — читайте у нашому матеріалі.
З історичних джерел дізнаємося, що Митрополит Андрей Шептицький як Глава Церкви був патроном тоді ще храму Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі. Перед призначенням на Митрополичий престіл, Владика Андрей Шептицький впродовж короткого часу (1899 – 1900 рр.) був Станиславівським Єпископом. Проте, хоча Галич та Крилос відносилися до Станиславівської Єпархії, не вдалося віднайти даних, які б засвідчували, що в час посідання єпископської катедри він відвідував терени колишньої столиці княжої держави.
Починаючи з 1901 року, коли відбулася інтронізація Владики Андрея на Главу нашої Церкви, знаходимо відомості про його візити до древнього Галича. Один із візитів відбувся у липні 1902 р. — з метою візитації володінь, що належали до Львівської греко-католицької Митрополії. Ця поїздка була кількаденною. Ймовірно, що саме під час неї Глава Церкви відвідав і Крилос, де знаходився храм Успіння Пресвятої Богородиці та Митрополичі палати.
Слід провести історичний екскурс відомостями про Митрополичі палати. З XII ст. на Крилоській горі стоять палати галицьких єпископів, а з ХІV ст. — митрополитів. Точне місце розташування їх невідоме, хоча під теперішнім будинком музею археологи виявили сліди комплексу великих дерев’яних будівель, які споруджували тут, починаючи з першої половини XII ст. Фундаменти митрополичих палат XVII ст. віднайдено поблизу, в урочищі «Старі палаци»; за Єпископа Лева Шептицького у кінці XVІІІ ст. споруджено дерев’яну резиденцію; за Єпископа Скородинського — мурований палац, будівельний матеріал для якого взято з розібраної церкви св. Іллі XII-XIII ст. У ньому проживали галицькі митрополити їх намісники, і тому його назвали «Митрополичі палати».
Історичні джерела передають, що Митрополит Андрей любив відпочивати під старезною липою, яка розташована між Митрополичими палатами на Успенським собором. Ці палати слугували літньою резиденцією для Митрополита.
«Митрополит Андрей Шептицький дуже часто бував у Галичі-Крилосі. Він при кожній нагоді залюбки відвідував Митрополичі палати на Крилоській горі — свою літню резиденцію, набирався тут сил та снаги для ревного служіння Богові й простому люду», — зазначають на сайті волонтерського проєкту «Галич давній сучасний».
Доказом існування на Крилоській горі митрополичого осідку, крім історичних документів, є й археологічні знахідки. У 1955 р. М. Каргер в урочищі Сад поблизу Митрополичих палат виявив саркофаг ХІV ст. Можливо в ньому були останки одного з галицьких митрополитів. Митрополича резиденція добре укріплювалася, щоб убезпечитись перед ворожими нападами.
З 1807 до 1944 рр. у Крилосі знаходилася тимчасова резиденція галицьких митрополитів. Декотрі із владик добре розуміли значення цього населеного пункту в історії Галичини, тому намагалися примножити його володіння та підтримати в доброму стані пам’ятки, що залишилися в ньому. Зокрема, Митрополит Антін Ангелович приєднав до Крилоських дібр Галич і Залукву, Митрополит Михайло Левицький фінансував відбудову Успенської церкви, а Митрополит Андрей Шептицький врятував від знищення частину архіву та бібліотеки із крилоської каплиці.
У 1906 році Митрополит Андрей Шептицький зробив висновок про автентичність Галицької чудотворної ікони, відбуваючи візитацію до Крилоса. 21 червня в інвентарній книзі Крилоської Успенської церкви він зробив відповідний запис, копія цього документу зберігається до сьогоднішнього часу.
У 1907 році в Митрополичих палатах розмістився монастир сестер-служебниць. Черниці організували в селі захоронку (дитячий садок), заопікувалися Успенською церквою.
Під час Першої світової війни Крилос накривало артилерійським обстрілом. Під час одного з них, у червні 1915 р. було сильно поруйновано церкву: гарматним обстрілом повністю знищено дахові конструкції. Також були серйозно пошкоджені і Митрополичі палати, що містяться поруч. На жаль, тодішня австро-угорська влада не знайшла коштів на відновлення святині. Тоді за сприяння Митрополита Андрея Шептицького — патрона Крилоса, населення звернулося до Лева Левинського для виготовлення проєкту відбудови храму.
Новий етап у розвитку Крилоської гори і Митрополичих палат наступив у 1934 р., коли на історичну землю на розкопки приїхав відомий український археолог Ярослав Пастернак. Згідно з бажанням Митрополита Андрея і при особливій допомозі генерального адміністратора митрополичих дібр о. Тита Войнаровського та інспектора інж. Андрія Мельника, Пастернак наважився 1936 року приступити до розкопів у Крилосі.
Фінансував даний процес Митрополит Андрей Шептицький. Ще за життя Шептицького, археолог у 1937 році облаштовує в пам’ятці архітектури XV ст., каплиці св. Василія, виставку цілої колекції найцікавіших знахідок на території Крилоса. Музей історії давнього Галича постав 1938 року з ініціативи Митрополита Андрея Шептицького — він на схилі літ бажав, аби такий музей-заповідник створили біля фундаментів літописного Успенського собору.
Крім того, Митрополит Андрей долучився до розвитку національного кіновиробництва в Галичині. Він став меценатом проєкту зі створення нової кольорової ігрової стрічки з життя Русі–України ХІІ ст. під робочою назвою «Крилос» (історична розповідь за сценарієм Василя Софроніва-Левицького, навіяна розкопками храму в Галичі під керівництвом Ярослава Пастернака).
У 1940 р. ропочалась співпраця Станіславського обласного історичного музею з дослідниками княжого Галича. Все це перервала радянсько-німецька війна. У 1958 до Митрополичих палат добудували приміщення з південної сторони. А 5 червня 1960 р. у Митрополичих палатах було створено Крилоський історичний музей як філію Івано-Франківського краєзнавчого музею.
Варто додати, що Митрополит Андрей піклувався і про здоров’я молоді, всіляко сприяв організації здорового відпочинку на лоні природи. Після заборони польською владою «Пласту» Шептицький ініціював Католицьку асоціацію української молоді «Орли», яка проводила літні табори у Крилосі біля Галича, на Соколі, у Страдчі та в Михайлівцях поблизу Рогатина.
Отже, Крилос — це унікальне історико-культурне місце, що зберігає багатовікову спадщину галицьких єпископів і митрополитів. Митрополичі палати, які відображають інтерпретації археологічних знахідок і документальні згадки, свідчать про важливу роль цього комплексу як духовного та адміністративного центру. Завдяки зусиллям багатьох поколінь, зокрема Митрополита Андрея Шептицького, Крилос не просто зберігає пам’ять про давні часи, а й продовжує бути місцем національного паломництва, культурного відродження та духовного збагачення.
Більше про Крилос читайте у нашому матеріалі — Довідка паломнику: що потрібно знати про Крилос?
Підготував Володимир Бурдиляк
для Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ
Бібліографія:
І. Книги та монографії
1. Альманах Станіславіської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславівщини. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1975. Том XXVIII. 972 с.
ІІ. Наукові статті
1. Середа О. Митрополит Андрей Шептицький — покровитель українського мистецтва: штрихи до портрета. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. С. 111-118.
2. Заячківська Н. Андрей Шептицький – вихователь та опікун української молоді. Андрей Шептицький: наукові праці / упорядники та наукові редактори Д. Герцюк, П. Сікорський (Секція: Видатні українські педагоги. Випуск 7). Львів: Сполом, 2016. С. 152-160.
III Інтернет-ресурси та електронні джерела
1. Митрополит Андрей Шептицький підписом засвідчує в Успенському храмі в Крилосі (Давній Галич) Чудотворну ікону Матері Божої. Facebook-сторінка «Національний заповідник “Давній Галич”». Режим доступу: https://www.facebook.com/100066630189827/photos/1096096952621301/?_rdr
2. З історії Митрополичих палат у Крилосі. Facebook-сторінка «Національний заповідник “Давній Галич”». Режим доступу: https://www.facebook.com/share/1EdfdAEp9W/
3. Галич – Крилос та Митрополит Андрей Шептицький. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Режим доступу: https://ifoonsku.ucoz.ua/news/galich_krilos_ta_mitropolit_andrej_sheptickij/
2014-03-10-3263
4. Історія села Крилос. Галицька міська рада. Режим доступу: https://galycka-gromada.gov.ua/istorichna-dovidka-s-krilos-16-10-11-16-06-2021/
5. Крилос: поворот у Середньовіччя. Департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації. Режим доступу: https://iftourism.com/blog/krilos-povorot-u-serednovichchya-yak-ne-proletiti-povz-istoriyu-ridnoji-zemli
6. У Крилосі вшанували князя Української Церкви. Галич давній, сучасний. Режим доступу: https://galych.com.ua/novyny/kultura/item/1941-u-krylos
7. Крилос — частина величної та сивої історії. Love. Режим доступу: https://karpaty.love/naprjamky-vidpochynku/vidpochynok-v-karpatah-ivano-frankivska-oblast/78-krylos.html
8. Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати), Крилос. Travels inclusive Ukraine. Режим доступу: https://travels.in.ua/,/object/896/muzey-istoriyi-davnoho-halycha-mytropolychi-palaty
9. Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі. Karpaty rocks. Режим доступу: https://karpaty.rocks/muzey-istoriyi-davnogo-galycha-mytropolychi-palaty-v-krylosi