Його чудесне народження

Місія пророка Івана, Предтечі Ісуса, згодом названого Хрестителем, була передбачена пророком Ісаєю ще за 700 років до самої події:

«Голос чути: – Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!» (Iсая 40:3).

Його народження було дивом. Воно чимось нагадувало народження Ісаака — в глибокій старості їхніх батьків (Луки 1:5-25, Буття 21:1-3). Цей факт засвідчив, що для Бога немає неможливого. Він і сьогодні може творити дива.

Пустельний університет

Він був готовий іти до людей як посланець Неба, не боячись нікого, бо вручив себе волі Божій. Міг безстрашно стояти перед земними царями, — адже він схилявся перед Царем царів

Справжній пророк

Він зовні виглядав, як древній пророк Ілля:

«А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий» (Матея 3:4),

та найголовніше — він прийшов у силі та дусі Іллі, щоб «Навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ» (Луки 1:17).

Хрещення народу

Іван був названий Хрестителем, бо не язичникам, а Божому народові пропонував поновити зв’язок із Богом через хрещення водою:

«Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах» (Матея 3:5-6).

Ув’язнення

Іван боявся Бога, тому більше не боявся нікого. Його докори стосувалися не лише простого народу, але й владного духовенства:

«Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? Принесіть же плід, гідний покаяння, і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама» (Матея 3:7-9).

Він викривав гріхи перелюбу гордої та підступної Іродіяди:

«Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв’язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, – бо оженився був з нею. Йоан же казав Іродові: “Не личить тобі мати жінку брата твого”» (Марка 6:17-18),

за що поплатився свободою, а потім – життям:

«Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.” І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – тож послав стяти голову Йоанові в темниці» (Матея 14:5-10).

Голову Івана Хрестителя віднаходили кілька разів

Іван Хреститель був зразком монаха свого часу. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).

Цар Ірод Антипа наказав на бажання дочки Іродіяди Саломії під час бенкету відрубати голову св. Іоанові Хрестителеві. Аж через 300 років відкопали її в полі за Божим об’явленням два монахи. Це було першим віднайденням голови св. Іоана Хрестителя. Потім монахи передали її на зберігання вбогому гончареві. Врешті, цей скарб один єретицький священик залишив у печері в Емесі. Згодом у тій печері поселилися правовірні ченці. Їхньому ігуменові Маркелові уві сні явився св. Іван і сказав: «Бог дарує вам мене», вказавши, де шукати голову. Так відбулося друге віднайдення голови св. Іоана Хрестителя.

За матеріалами інтернет-видань