«250-літній ювілей Барбареуму — знак піднесення смиренних», — Глава УГКЦ у Відні
Простір колегії Барбареуму став місцем європейської інтеграції українського народу та нашої Церкви ще 250 років тому. Із периферійного явища греко-католики стали співтворцями європейської християнської культури. Ми дякуємо Господу за те, що саме тут, у храмі, 250 років тому Він підніс смиренних, тих, кого засудили на муки, смерть та історичну загладу, і через наші рани явив силу та славу Своєї любові. Звідси вийшла ціла плеяда церковних та національних лідерів, які в часі формування модерної самосвідомості європейських націй, були голосом українського народу, виразниками його інтересів, борцями за його права і свободи, творцями його європейської культурної самобутності.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у церкві святої великомучениці Варвари з нагоди святкування 250-ліття колегії Барбареум у Відні, в неділю, 7 вересня 2025 року.
Разом із Главою Церкви співслужили владики УГКЦ, які цим святкуванням розпочали зустріч Східних католицьких єпископів Європи у Відні. Серед них — Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.
На молитву прибули вірні УГКЦ з різних околиць Відня, але також з Інсбрука, Зальцбурґа, Ґраца, Лінца, з інших куточків Австрії та Ліхтенштейну.
Проповідь Блаженніший Святослав розпочав зі слів про те, що Українська Греко-Католицька Церква переживає особливу хвилину єдності та відчуття сили Божої благодаті. У Відні він прагне обійняти вірних і передати їм слова любові, єдності та солідарності від зраненої України. Зокрема, Предстоятель згадав про трагедію в Києві: «Уночі ворог випустив рекордну кількість повітряних цілей по Україні. І знову мішенню номер один стала наша столиця. Сьогодні відомо щонайменше про трьох загиблих, серед яких — немовля».
Він пояснив, що Боже Слово цього дня (Ів. 3, 13–17) відкриває сенс хресної жертви Божого Сина і проголошує Євангеліє любові. Христос пригадує подію з Книги Чисел (21, 8–9), коли нарікання ізраїльтян спричинили покарання — змій. Бог же через знак мідяного вужа показав людям їхній гріх і водночас дарував спасіння: «Зроби знак мідяного вужа. Кожен, кого вкусила змія, і хто носить у тілі її отруту, погляне на цей знак — і житиме» (пор. Чис. 21, 8–9).
За словами Предстоятеля, Христос відкриває сенс цього прообразу, бо сам буде піднесений на хрест, аби взяти наші гріхи й об’явити силу Божої любові. «Глянути на розп’ятого, впустити в серце силу Божої любові — ось заклик, який сьогодні Христос звертає до кожного з нас», — наголосив Глава УГКЦ.
Далі він ствердив, що сьогодні Україна розп’ята разом із Христом: «Ми стікаємо кров’ю і питаємо: Боже, чому? Чому саме ми, українці, мусимо нині бути розп’ятими перед очима світу? Це питання стоїть у центрі уваги всіх українців і людей доброї волі — віруючих і невіруючих».
На переконання Блаженнішого Святослава, ключем до розуміння трагедії є животворящий хрест Господній. Він пригадав слова Максима Кулика, який втратив дружину і трьох дітей у Кривому Розі: «Господь Бог підносить через страждання Україну і ставить наші рани перед очима світу. Каже всім, хто хоче стати на правильному боці історії: не відводьте очей від страждань, крові та болю України. Саме через них Господь хоче, щоб світ побачив українців, наше віруюче серце, побачив душу України».
«Кожен, хто сьогодні співчуває нам, не відвертає очей і серця — на того спливає сила Божої любові. Ми дивним чином стаємо співучасниками таїнства Христа і спасіння людства. Господь через страждання підносить і прославляє Україну», — додав Предстоятель.
Далі він звернув увагу на значення ювілею колегії Барбареум: «Чому так важлива ця колегія? Тому що в час, коли нашу Церкву в Російській імперії знищували, у Відні українці здобували найвищу європейську освіту й культуру. „Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних“ (Лк. 1,52)… Уже 250 років тому Барбареум став простором європейської інтеграції українського народу і Церкви».
Окремо Блаженніший подякував українській громаді в Австрії: «Дякую, що не відводите очей від болю Батьківщини. Ви не споглядаєте збоку, а активно берете участь у боротьбі українського народу. Ви робите те, що колись робив Барбареум: є посланцями України до Європи, голосом правди у ваших містах і на місцях праці».
«Дякую за всю допомогу, яку ви надаєте нашому війську та братам і сестрам, що страждають від несправедливої війни», — додав він.
Завершуючи проповідь, Блаженніший процитував слова апостола Павла: «Надалі нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса» (Гал. 6,17). «Рани є дверима до слави! Співаймо сьогодні у воскресний день, бо через хрест прийшла радість усьому світові», — закликав Глава УГКЦ.
Додамо, що у Відні розпочався візит Глави УГКЦ з нагоди відзначення 250-ліття Барбареуму. З цієї нагоди відбулася ювілейна проща українських громад Австрії до храму святої Варвари, який має статус ювілейного. Архиєрейська Літургія, яку в неділю, 7 вересня, очолив Предстоятель УГКЦ разом із численними єпископами та духовенством, стала центральною подією. Після богослужіння було вручено патріарші грамоти священнослужителям і парафіянам храму святої Варвари.
Фото — Яромир Барський
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ