25 листопада вшановуємо пам’ять українського святого – свщмч. Йосафата Кунцевича
Сьогодні, 25 листопада, Свята Церква вшановує пам’ять святого священномученика Йосафата Кунцевича, Архиєпископа Полоцького – мученика за Христову віру та праведного мужа українського народу.
Йосафат Кунцевич є покровителем Івано-Франківської духовної семінарії.
Народився майбутній святий 1580 року у Володимирі-Волинському – великому княжому місті — та походив з міщанської родини. Дитинство та молодість прожив у рідному місті. Світське ім’я – Іван.
На 16-ому році життя батьки відправили Івана на навчання та практику до купця Якинта Поповича, який і навчив юнака купецького ремесла. Проте майбутній душпастир відчував, що ця справа йому не до душі, тому залишив це ремесло, ставши купцем небесних чеснот на тернистій дорозі священичого служіння.
У 1604 році Іван вступив до майже пустого монастиря Пресвятої Трійці у м. Вільно. Там він став ченцем, взявши ім’я Йосафат, а чин постригу в чернецтво звершив митрополит Київської Унійної Церкви Іпатій Потій.
Через 5 років, у 1609 році, святого Йосафата висвятили у пресвітерський сан. Будучи священнослужителем, отець Йосафат ревною душпастирською діяльністю закликав вірних переходити в лоно Унійної Церкви, заохочуючи їх стати католиками та зректися «схизми». Така його діяльність зумовлювала у ворогів ненависть як до його особи, так і до цілої Унійної Церкви. Вони намагалися шукати в ньому провини, хиби, але не знайшовши в ньому нічого, назвали його «душехватом».
У 1613 році Йосафата Кунцевича призначили ігуменом Битенського монастиря за наказом митрополита Йосифа Велямина-Рутського. Варто зазначити, що разом із ним Йосафат Кунцевич відродив монастирське життя, утворивши Чин Святого Василія Великого. Незадовго, у 1615 році, митрополит призначив його єпископом-помічником на престіл Полоцької архиєпархії. У 1618 році Йосафат Кунцевич стає архиєпископом Полоцьким. Під час своєї архипастирської діяльності активно опікувався освітою духовенства та дбав про відновлення храмів у своїй архиєпархії.
Йосафат Кунцевич мученицькою смертю 12 листопада 1623 року. Своїм мученицьким подвигом він привів до з’єднання ще більше вірних, ніж за свого життя, ставши прикладом для багатьох, якою є істинною терниста стежка за Христом.
У 1643 році Папа Урбан VIII залічив священномученика Йосафата Кунцевича до числа блаженних. У 1644 році 12 листопада у Римі відбулося перше святкування празника священномученика Йосафата Кунцевича. 29 червня 1867 року, папа Пій ІХ урочистою буллою вписав святого священномученика Йосафата Кунцевича до числа святих мучеників, таким чином Йосафат Кунцевич став першим канонізованим українським святим.
Мощі святого мандрували від міста до міста. Вітебськ, Полоцьк, Супрасль, Відень. За кілька століть вони перебували у цих містах, а зараз — у Римі.
Тож нехай святий Йосафат Кунцевич стане для нас живим та істинним прикладом наслідування у всіх чеснотах, в молитві, у стійкій вірі, надії та любові до Господа Бога. Стараймося вдосконалювати своє життя, так як і робив цей святий, стаючи прикладом ревного християнина для інших людей.
Щиро молімося до св. Йосафата, щоб він випросив у милосердного і Всемогутнього Бога найбільш жаданої ласки для кожного українця – миру та перемоги у війні!
